Олександр Мохнюк
Олександр Мохнюк
Олександр Мохнюк народився 30 січня 1966 року в селі Шепель Луцького району, дитинство і юність пройшли в селі Гаївка на Шаччині. Крім нього, в багатодітній родині було ще дві сестри.
Олександр закінчив школу в селищі Шацьк і відразу пішов служити в армію. Повернувшись після служби додому, працював будівельником. У селі Мельники познайомився з майбутньою дружиною Надією, з якою незабаром створили сім’ю. В подружжя народилося троє дітей: донька і два сини. Сім’я проживала в Мельниках. Кохана дружина, чудові діти, прекрасні внуки, власний дім, улюблена справа – що ще потрібно для спокійного і щасливого життя?
Все перекреслила війна, яка почалася 24 лютого 2022 року. У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр Мохнюк вступив до лав місцевої тероборони. 4 квітня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, а саме в 214-й окремий спеціальний батальйон OPFOR на посаду водія. З липня 2022 року весь батальйон перевели в зону бойових дій біля м. Бахмут, де наш земляк у званні старшого солдата впродовж 20 місяців ніс службу, сумлінно виконуючи поставлені завдання. На превеликий жаль, 23 березня 2024 року військовослужбовець Олександр Мохнюк передчасно відійшов у вічність у віці 58 років. Серце воїна зупинилося під час переміщення батальйону з зони бойових дій на базу в м. Старичі. Причина смерті – ішемічна хвороба серця.
28 березня громада на колінах зустріла захисника України, який повернувся додому «на щиті». Чин відспівування відбувся в Свято-Аннівському храмі села Мельники.
З мужнім воїном попрощалися і провели в останню путь близькі, друзі, односельці, побратими, керівництво Шацької селищної ради.
Поховали Олександра Мохнюка з військовими почестями на кладовищі села Мельники.
Вічна і світла пам'ять Герою…
В селі Мельники провели в останню путь військовослужбовця Олександра Мохнюка
