Сергій Грибук

Сергій Грибук народився 4 квітня 1980 року в селі Омельне. Закінчив 9-річку Світязької школи, працював у колгоспі водієм – возив молоко на Шацький молокозавод. Після проходження строкової служби (в десантних військах) певний час трудився за місцем проживання, також їздив на заробітки. Одружився, в подружжя Грибуків народився син.

Як учасник антитерористичної операції Сергій Грибук пішов захищати Україну в 2015 році. Впродовж року боронив цілісність нашої держави на донецькому і луганському напрямках.

Це були скрутні часи для Української армії, котра повільно, але впевнено нарощувала свою міць. Тому з військовим обмундируванням воїну допомагали волонтери з Шацької громадської організації «Небайдужі», також неодноразово надсилали йому до місця служби продукти, засоби гігієни тощо.

Після демобілізації і короткого відпочинку боєць у квітні 2017 року підписав контракт на військову службу і знову вирушив на фронт, де вирішувалася доля України. Був сапером інженерно-саперного відділу інженерно-саперного взводу окремого 8-го гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Разом з побратимами Сергій розміновував місцевість. 2 липня цього ж року у місті Попасна Луганської області військовослужбовець помер. Причиною смерті, за висновками медиків, стала серцева недостатність.

5 липня з Сергієм Грибуком попрощалися в селі Світязь, чин похорону провели священники Петро-Павлівського монастиря.

«Сергій був вірним, надійним воїном, він свідомо обрав контрактну військову службу. Пліч-о-пліч ми розмінували не одну заміновану терористами територію. Спочивай спокійно, брате. Ми про тебе не забудемо» – такими словами попрощався із Героєм побратим Сергія.