Володимир Карпук

Володимир Карпук народився 29 січня 1980 року в селищі Шацьк. Закінчив 9 класів місцевої школи. Далі продовжив навчання в Оваднівському ПТУ, де здобув освіту кухаря. Працював рятувальником у санаторії «Лісова пісня», на тимчасових роботах. Одружився, в подружжя народилася донька.

В день, коли російська федерація розпочала війну проти України, Володимир перебував у Польщі на роботі. Через деякий час він повернувся з-за кордону і добровільно вступив до лав ЗСУ. «Я йду служити, бо маю захищати свою доньку» – казав Володимир.

З самого початку війни боронив від ворога свою державу, сім’ю, гнав рашистів з рідної землі на Запорізькому, Донецькому, Харківському напрямках. Виконував бойові завдання «на нулі». Бувало, що рідні довго не отримували від нього звістки. Проте як тільки випадала можливість, Володимир телефонував їм. У відносно спокійний час буквально щодня розмовляв по телефону з донькою, а дружині говорив: «Бережи доню!».

Володимир Карпук був військовослужбовцем в/ч А 1556. Загинув 14 жовтня 2023 року під час відбиття штурмових дій противника на Запоріжжі. З 16 жовтня його вважали зниклим безвісти.

29 жовтня воїн повернувся до рідного дому «на щиті». Повернувся назавжди. Героєм. Володимиру було 43 роки. Без чоловіка і батька залишилися дружина і донька.

Чин відспівування полеглого захисника відбувся в Свято-Аннівському храмі села Мельники, який провели священники Шацького благочиння.

З Героєм прийшли попрощатися близькі, друзі, побратими, мешканці громади. Поховали Володимира Карпука з військовими почестями на кладовищі села Мельники.

Вічна і світла память Герою.

На війні з рашистами загинув військовослужбовець із села Гаївка Володимир Карпук

Провели в останню путь воїна з села Гаївка, який загинув, захищаючи Україну