Громадські роботи як вид покарання
Громадські роботи як вид покарання
Пробація – це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.
Одним з основних видів кримінальних покарань є покарання у виді громадських робіт. Відповідно до ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Завданнями цього покарання є профілактика злочинності і сприяння в ресоціалізації правопорушника шляхом застосування примусової безкоштовної праці і виконання суспільно корисної діяльності. Сутністю цього покарання є покладення на засудженого трудового обов'язку, від якого він не має права ухилятися, а його визначальна особливість – безоплатність праці.
На практиці засуджені до громадських робіт, як правило, залучають туди, де щоденно не вистачає робочих рук або необхідно виконувати роботи, на які через невеликий рівень оплати відсутні бажаючі працевлаштуватися. Зазвичай це прибирання вулиць, скверів, парків, майданів, висаджування дерев і квітів, ремонтування і фарбування будівель, спортивних і дитячих майданчиків, благоустрій населених пунктів, інші дрібні будівельні роботи, тобто виконання необхідних для міста, селища, району повсякденних робіт, за умови, що вони не пов’язані зі шкідливими умовами праці та ризиком для життя і здоров’я.
Позитивними сторонами даного покарання є: у процесі відбування покарання засуджений, що вчинив злочин, залучається до праці, здобуває різні трудові навички, спілкується з правослухняним населенням, що позитивно впливає на його виправлення; відбуваючи громадські роботи, засуджений своєю працею приносить користь суспільству і суспільним інтересам, що змушує правопорушника обміркувати свої злочинні вчинки, на виконання такого покарання державі не потрібно витрачати великі кошти, як, наприклад, це має місце при виконанні покарання у виді позбавлення волі, кошти з бюджету виділяються тільки органам, що ведуть контроль і облік за виконанням цього покарання. Таким чином, ефективність даного покарання є цілком очевидною і є вигідним в економічному плані як для держави, так і в виправно-виховному плані, для суспільства та ефективним засобом боротьби зі злочинністю.
Досить часто трапляється так, що людина яка оступилась раз, потрапивши до в’язниці, може назавжди зруйнувати собі життя та закрити перед собою всі двері. Як показує практика, українські роботодавці не поспішають брати до себе на роботу раніше судимих осіб. Саме тому, громадські роботи – це шанс для правопорушника довести суспільству та роботодавцю свою значущість, можливість довести навіть собі, що ти багато на що здатен та можеш робити гарні справи.
Крім того, перебуваючи на обліку служби пробації, під час відбування покарання, засуджені особи отримують весь спектр соціально – виховних заходів, запропонованих уповноваженим органом з питань пробації. З суб’єктами пробації, в разі виявлення криміногенних потреб, проводяться всі необхідні заходи, щодо недопущення скоєння ними повторних кримінальних правопорушень та злочинів.
Під час відбування громадських робіт, клієнти пробації відчувають міру своєї відповідальності перед суспільством, свою роль у суспільстві, навчаються вирішувати свої проблеми в правовий спосіб та розуміють, що за вчинення протиправних діянь – покарання невідворотне.
