Війна змусила всіх стати до опору й оборони – Сергій Карпук, Шацький селищний голова
Війна змусила всіх стати до опору й оборони – Сергій Карпук, Шацький селищний голова
В прикордонній Шацькій громаді, яка має 65 км спільного з пропутінською Білоруссю державного кордону, до війни почали готуватися заздалегідь. Укріплюючи рубежі і посилюючи захист, плекали надію, що вторгнення росії до України не буде. Але сталося найстрашніше – 24 лютого вибухами в ранковому Києві країна-агресор сповістила про те, що йде вбивати, руйнувати, нищити, поневолювати свого мирного сусіда. Українці, зокрема шачани, всі – хто в тилу, хто на фронті – стали до опору й оборони. Про те, як живе у війну Шацька громада, як мобілізовує людський ресурс для захисту країни, зміцнює кордон, приймає переселенців, підтримує військових і планує своє майбуття, розмовляю з Сергієм Карпуком, Шацьким селищним головою.
–Сергію Вікторовичу, які були ваші перші дії як керівника після звістки про початок війни?
–Ми всі до останнього вірили, що здоровий глузд переможе, і війни не буде. Проте події 24 лютого засвідчили протилежне. Робочий день у селищній раді розпочався з тривожної новини, працівники були налякані, розгублені. Але недовго. Ми зібрали колектив на нараду, проговорили найактуальніші моменти спільних дій і вирішили рішуче діяти, не гаючи часу. Найперше створили оперативний штаб, розподілили обов’язки і почали працювати на підтримку Збройних сил України, укріплення кордону та обороноздатності нашої громади.
–Як у Шацькій громаді допомагають українським військовим? Скільки коштів з селищного бюджету було виділено на підтримку армії і заходи безпеки?
–З початком збройної агресії на нашу територію зайшли підрозділи ЗСУ – для підсилення державного кордону. Прості мешканці громади, підприємці згуртувалися в справі будівництва укріплень, зміцнення рубежів, аби зробити неможливим потрапляння в нашу місцевість важкої техніки. Люди працювали своїми інструментами, надавали власні матеріали, техніку – спільно зробили велику справу. З початку війни з селищного бюджету було виділено понад 3 млн грн для різних військових підрозділів – на потреби й першочергові заходи. За додаткові кошти облаштували територію громади, оперативно створили блокпости, де ведеться контроль за людьми, які в’їжджають до населених пунктів.
–Чи достатньо на сьогодні укріплений державний кордон з Білоруссю? В разі вторгнення на територію громади військ ворога ми здатні чинити йому опір?
–Заходи зі зміцнення кордону проводяться постійно. В перші дні війни ми зробили найнеобхідніше. Всі наступні, включно з сьогоднішнім, зводимо додаткові укріплення, вдосконалюємо фортифікаційні споруди та захисні об’єкти, дослухаючись до рекомендацій фахівців. Крім того, ми налагодили системи спостереження, аби бути в курсі всіх подій, які відбуваються по той бік кордону. Одними з перших в області створили добровольче формування, яке сьогодні ефективно функціонує і виконує всі завдання, які ставить перед ним військове керівництво. Впевнений: в разі збройної агресії і прямого вторгнення ми здатні протистояти окупантам.
–Під час війни активізуються диверсанти та порушники закону. Чи виявляються такі на території громади? Як з ними борються?
–Так, були випадки затримання на блокпостах підозрілих осіб, але правоохоронці з’ясовували, що жодної загрози для громади вони не становили. Також виявлялися особи, які намагалися незаконно перетнути державний кордон – їх затримували і передавали у відповідні силові структури. Під час воєнного стану ми значно посилили роботу з профілактики самогоноваріння та покарання тих, хто виготовляє і продає сурогатний алкоголь, поширює та збуває наркотичні речовини.
–Сергію Вікторовичу, наша прикордонна громада має тісні і дружні стосунки з Польщею. Впродовж двох місяців війни ми постійно отримуємо допомогу і від поляків, і від громадян інших країн…
–Велика вдячність нашим друзям з багатьох країн світу, які не просто співчувають українцям, а досить потужно допомагають. З гміни Суховоля Республіки Польща для Шацької громади передали пожежний автомобіль і матеріальну допомогу для українських військових, з міста Бартошице – автомобіль швидкої допомоги, медичні засоби і препарати. Отримуємо вантажі з усім необхідним як для військових, так і для переселенців з інших регіонів Польщі, а також з Австрії, Німеччини, Франції, Італії. Кошти на підтримку Української армії переказують нам з Америки, Польщі, Великої Британії, Ізраїлю. За ці гроші ми маємо можливість забезпечувати наших воїнів засобами захисту, тепловізорами, приладами нічного бачення, медичними препаратами, формою та військовою амуніцією. Одяг, взуття, засоби гігієни, продукти з гуманітарної допомоги та багато іншого роздаємо внутрішньо переміщеним особам. Крім того, їстівні запаси використовуємо для організації харчування українських військових, які несуть службу на території Шацької громади.
–Скільки внутрішньо переміщених осіб в’їхало в громаду з початком російської агресії? Чи не було проблем з їх розміщенням?
–Ми прийняли майже 1300 вимушених переселенців з Київської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Харківської областей. Проживали вони майже у всіх населених пунктах громади, на базах відпочинку, в санаторії. На сьогодні ті, кому є куди повертатися, в кого вціліли будинки, виїхали з території громади. Люди, які планують у нас залишитися, оформляють допомогу на проживання, отримують від волонтерів продукти, одяг, засоби гігієни тощо, працевлаштовуються. Вислуховуємо кожного і в міру можливого допомагаємо.
–Яка робота старост в округах під час воєнного стану?
–З перших днів старости організували в населених пунктах патрулювання територій та охорону громадського порядку. Місцеві жителі здійснюють чергування, слідкують за дотриманням правил комендантської години, виявляють порушників. Старости налагодили тісний зв’язок з підрозділами Збройних сил України, прикордонниками, які проживають у селах, надають їм посильну допомогу, забезпечують харчуванням і всім необхідним. Крім того, вони дбають про належний стан доріг, стабільне функціонування медичних закладів, особливу увагу в цей складний час приділяють літнім людям, немічним, хворим. Вирішують поточні питання, видають довідки, ведуть перемовини з сільгоспвиробниками про збільшення площ посівів.
–До речі, в Україні стартувала ініціатива «Сади Перемоги», спрямована на ефективне використання землі і залучення додаткових ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції – задля недопущення голоду. Чи долучилася до неї Шацька громада?
– Так, ми вже розпочали роботу в цьому напрямку. Долучаючись до ініціативи, ми беремо на себе зобов’язання максимально ефективно використати всі ділянки, засіяти злаками, засадити овочами, щоб восени мати можливість зібрати урожай і допомогти країні. Старости працюють на місцях, доносячи ідею до жителів населених пунктів, спілкуючись із фермерами, формуючи список потреб (насіння, добрива, пальне тощо). В Шацькій громаді на землі працюють як дрібні аграрії, так і великі агрофірми, обробляючи загалом більше 3,5 тис. га. На сьогодні є можливість розширити посівні площі за рахунок паїв, а це – ще додатково понад 3 тис. га. Тож ми запрошуємо до співпраці окремих виробників та аграрні фірми, котрі мають бажання і можливості працювати. Маємо використати кожен клаптик нашої землі для спільної перемоги.
–Як в умовах воєнного стану працюють школи, дитсадки, заклади культури? Чи вчасно виплачується заробітна плата?
–Школи працюють у дистанційному режимі, робота дитсадків призупинена через небезпеку воєнних дій. Працівники закладів культури займаються волонтерською діяльністю: плетуть маскувальні сітки, готують обіди для військових, приймають і розподіляють гуманітарну допомогу. Заробітна плата виплачується вчасно, правда, не в повному обсязі. Маємо розуміти, що кошти нині першочергово виділяються на підтримку українських військових та зміцнення обороноздатності нашої прикордонної громади. Але така ситуація є тимчасовою, лише на період воєнного стану.
–За яких умов і чи взагалі можливий відпочинковий сезон-2022 на Шацьких озерах?
–Звичайно, туристичний сезон під час війни – під великим знаком питання. Для громади це не дуже добре, бо саме влітку, коли до нас їдуть туристи, ми максимально наповнюємо селищну казну, а місцеві жителі – свої сімейні бюджети. Хоча якщо на нашій території буде безпечно, а люди матимуть фінансову можливість приїхати на відпочинок, то ми готові їх прийняти і надати якісні послуги. Думаю, мешканці постраждалих від бойових дій регіонів знайшли б у Шацькому краї, на лоні нашої мальовничої природи тишу, спокій, умиротворення, змогли б відійти від жахіть війни і підлікувати свої душевні рани. А ми зробимо все можливе, щоб послуги стали для них доступнішими, не підвищувалися ціни, а відпочинок був комфортним і корисним.
–Сергію Вікторовичу, дякую за розмову. Успіхів вам у роботі і нових звершень заради перемоги України над ворогом!
Джерело: «Волинська газета»
