Руслан Сулім

Руслан Сулім народився 4 березня 1981 року в селі Світязь. Закінчив 11 класів місцевої школи, згодом у Нововолинську здобув спеціальність водія.

З 2000 року працював сторожем на базах відпочинку в Світязі. В 2005-у одружився – обраницею Руслана стала дівчина Оксана з Шацька. В подружжя народилося двоє дітей: донька Анастасія і син Денис.

Руслан Сулім був хорошим чоловіком і сином, прекрасним батьком для своїх дітей, господарем із золотими руками. Збудував будинок для своєї родини, звів не одну дачу. Дуже любив працювати з деревом, був справжнім майстром своєї справи – власноруч виготовляв гойдалки, альтанки.

Ворог, який підступно напав на Україну, зруйнував мирне і спокійне життя родини. 14 вересня 2022 року Руслан Сулім був мобілізований до Українського війська. Боронив нашу державу в складі 100 бригади територіальної оборони. Перші місяці ніс службу недалеко від дому. Наступного року, в квітні, його підрозділ відправили на Донеччину. Було важко, бо Руслан воював у гарячих точках фронту. В перший час воїн був сповнений оптимізму, вірив, що війна скоро закінчиться. Втім, згодом все частіше казав, що ця боротьба надовго.

Двічі був у відпустці, приїжджав додому, до своєї родини. Дружині мало розказував про війну, не хотів, щоб вона хвилювалася, казав: «Навіщо воно тобі?». Дуже любив дітей, сумував за ними, сину привозив з війни шеврони. Руслан Сулім був відданий справі захисту держави, відповідально виконував усі поставлені цілі та завдання. Побратими стали для нього другою сім’єю. Дружина Оксана пригадує, що в одну з відпусток просила чоловіка довше побути вдома. Та й причина для цього була – хвороба, йому потрібно було добре підлікуватися перед від’їздом. Але Руслан відмовився. Сказав: «Треба їхати. Там хлопці чекають».  

З останнього бойового завдання на Донеччині Руслан Сулім не повернувся…Разом з побратимами довгий час перебував в оточенні ворога у  приміщенні школи. 30 квітня 2024 року при спробі вийти з оточення наш земляк загинув.

В 43-річного Героя залишилися в Світязі дружина, двоє дітей, батьки.

3 травня громада на колінах зустріла свого Героя, встелила квітами його шлях додому, в рідний Світязь.

Чин похорону відбувся в Петро-Павлівському храмі однойменного монастиря.

З мужнім захисником попрощалися його рідні, друзі, односельці, побратими, слова підтримки висловив їм Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради.

Поховали Героя з військовими почестями на кладовищі села Світязь.

Руслан Сулім – відважний воїн, справжній патріот, мужній, цілеспрямований, приклад незламності та сили духу. Він залишився вірним військовій присязі, своїм побратимам та українському народові.

Вічна і світла пам'ять захиснику, який віддав за Україну, її волю і незалежність найцінніше – своє життя.

Читайте також:

Чорні дні в Шацькій громаді: загинув Руслан Сулім зі Світязя

В селі Світязь прощалися з 43-річним воїном Русланом Сулімом