Спалювання стерні, соломи і рослинних залишків - непоправна шкода довкіллю
Спалювання стерні, соломи і рослинних залишків - непоправна шкода довкіллю
Сьогодні гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. На жаль, незважаючи на заборони, щороку на полях спалюють солому після збирання врожаю, і мало хто переймається тим, що це може призвести до пожежі на сусідніх полях та знищити урожай. Вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові будинки та спричинити загибель людей.
Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці часто не надають цьому ваги.
Також при спалювання стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.
Фахівці аграрного виробництва повинні пам’ятати, що у процесі розкладання внесеної у ґрунт соломи переважають два головні процеси: мінералізація до кінцевих продуктів (СО2, Н2О та мінеральні сполуки) і синтез стабільних гумусових речовин (гуміфікація). У процесі гуміфікації органічних речовин, які надходять до ґрунту, формуються сприятливі водно-фізичні властивості ґрунту: його будова, структурність, протиерозійна стійкість, біологічна активність, оптимальна водопроникність і водоутримна здатність, вологоємність та ін. Більшість наукових досліджень цієї проблеми вказують, що під час розкладання у ґрунті соломи можна отримати до 20% гумусу (200 кг).
За останні роки випадки спалювання стерні значно почастішали, адже для господарів цей спосіб є найбільш дешевим. Та гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, інші – задихаються від диму. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту.
За такі дії передбачена кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Не забувайте про правила пожежної безпеки. Попередити вогонь простіше, аніж приборкати велику територію, охоплену червоною стихією. Вогонь і все, що з ним пов’язане, при невмілому, недбалому поводженні з ним може завдати великого лиха, призвести до загибелі людей, значних матеріальних збитків, взагалі до катастрофи. Тому важлтво дотримуватися правил безпеки.
Пам’ятаймо, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!
Василь ТКАЧУК, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Волинській області
