Задля додержання прав і свобод громадян у період запровадження надзвичайного стану
Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 7 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан може бути введений у разі масового переходу державного кордону з території суміжних держав.
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента.
У Конституції України визначено, що в умовах надзвичайного стану можуть встановлюватися обмеження прав і свобод, але деякі з них, перелічені в статті 64 Конституції України, є недоторканними навіть за умов надзвичайного стану.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбаченні статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції, а саме:
- не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
- громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства і права змінити громадянство, не може бути вигнані за межі України або виданий іншій державі;
- право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканість;
- право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування;
- право на житло;
- право на шлюб і рівні права та обов'язки в шлюбі і сім'ї;
- рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі або поза ним;
- на захист прав і свобод у суді і право звертатися за захистом своїх прав до Омбудсмена;
- на відшкодування коштом держави або органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органів державної влади;
- право знати свої права і обов'язки;
- безповоротність зворотної дії закону;
- право на професійну юридичну допомогу;
- не виконувати явно злочинні розпорядження або накази;
- не притягуватися двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення;
- презумпція невинуватості;
- право на захист і відмову свідчити або давати пояснення відносно себе, членів сім'ї або близьких родичів.
Обмежувальні заходи, що можуть запроваджуватися в умовах надзвичайного стану:
- встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
- обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
- посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
- заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
- заборона страйків;
- примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
Надзвичайний стан може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводився, у разі усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану, про що негайно повідомляється через засоби масової інформації або в інший спосіб.
Отже, будь-які обмеження що вводяться в країні, засновуються на основних правилах, викладених в Основному Законі України. Такі дії завжди спрямовані на усунення обставин, що можуть негативно впливати на життя громадян. Держава у разі загрози національній безпеці або життю осіб на її території буде всіма способами та будь-якими зусиллями намагатися виходити з такого становища.